Новини

   Коли природа відмовляється слідувати законам з підручників географії, народжуються чудеса. Погляньте на квітучу пустелю, палаючу скелю і океан, зірок в якому не менше, ніж на небі.

Місце, де лава зустрічається з океаном, Біг-Айленд, Гаваї

   На східному узбережжі Гавайських островів зустрічаються дві стихії: розпечена лава вулкана Кілауеа стікає в океан, щоб охолонути там назавжди.

"Ступінчате" озеро, парк Цзючжайгоу, Китай

   Чудові травертинові ландшафти на півночі провінції Сичуань - результат багаторічної кристалізації кальциту. По-науковому звучить нудно, тому поетичні китайці вважають ступінчаті каскади з блакитними озерцями шкірою дракона, яку той скинув, коли пролітав над землею.

Квітуча пустеля Анза-Боррего, Каліфорнія, США

   Велику частину часу Анза-Боррего, як будь-яка добропорядна пустеля, являє собою мертвий простір. Але на початку березня, після дощової зими, вона покривається квітковим килимом, подивитися на який з'їжджається пів-Америки. До речі, навесні тут прохолодніше звичайного: +32 ° C, сухо і вітряно.

Палаюча СКЕЛЯ Янар Даг, Азербайджан

   З тонких пористих шарів пісковика надходить природний горючий газ - він-то і служить паливом для палаючої скелі Янар Даг. Полум'я не гасне в будь-яку погоду, в дощ змінює колір, а ефектніше всього виглядає вночі. Не дивно, що сюди стікаються цікаві туристи, вогнепоклонники і медитують буддисти.

"Підводні ялинки" озеро Каїнди, Казахстан

    Раніше в ущелині Кунгей Алатау зеленів ліс, але після землетрусу 1910 року сюди хлинула вода і затопила дерева. Тепер вони ростуть прямо з озера Каїнди. Подивитися на «підводні ялинки» з'їжджаються дайвери: а де ще ви попірнаєте в лісі?

Повзають камені, Долина Смерті, США

   На висохлому озері Рейстрек-Плайя в Долині Смерті видно довгі сліди, камені повільно переміщаються по глинистій поверхні. Дослідники довго ламали голову над тим, як вони повзають і перевертаються без участі живих істот. Спочатку з'ясували, що пересуваються камені раз в два-три роки, а сліди зберігаються ще чотири роки. А в 2014 році загадку нарешті розкрили повністю: на поверхні озера в морозні ночі утворюються великі, але тонкі ділянки льоду. Їх захоплює за собою вітер і підлідні течії -на них то і «їздять» -камені мандрівники.

Океан зірок, острів Ваадху, Мальдіви

   Насправді хвилі біля узбережжя Ваадху світяться через біолюмінесцентний планктн. Але на місці більше віриться в те, що це зірки потрапили в океан.

Дерева-привиди, Пакистан

   Дерева-кокони з'явилися в Пакистані після повені 2010 року. Рівень води не знижувався так довго, що павукам довелося обживатися де вище: вони обплели павутиною стовбури і гілки, перетворивши звичні пейзажі в творіння сюрреалістів.

Стовпи вивітрювання Маньпупунер, Комі, Росія

   200 мільйонів років тому на цьому місці стояли височенні гори. Негода століття за століттям руйнувала слабкі породи, але тверді серицито-кварцитові сланці, згідно із законом Дарвіна, вижили і збереглися до наших днів. Тепер на горі Мань-Пупа-нер ("мала гора ідолів») височіють сім химерних стовпів: народ мансі здавна бачив у них фігури людей і тварин і обожнював статуї.

Мандрівний острів Сейбл, Атлантичний океан

   Канадський острів у вигляді півмісяця відрізняється непостійністю координат: він потрапив на перетин теплого Гольфстріму і холодної Лабрадорскої течії, через що рухається зі швидкістю 200 м / рік. На Сейблі постійно живуть всього п'ять чоловік - персонал метеорологічної станції. У сусідів у них тільки тюлені-тев"які та здичавілі коні.

Співаючий бархан, Казахстан

    У суху погоду в національному парку Алтин-Емель лунають звуки органу - концерти дає знаменитий Співаючий бархан. Причина феномена в терті піщинок: чим більше піску в «оркестрі» тим виразніше звучання. Іноді це слабкий писк, а часом - справжній гуркіт. У давнину вірили, що таємничі звуки видає заснувший в пісках шайтан.

Озеро Хіллер, Австралія

   У світі багато рожевих озер: Ретба в Сенегалі, рожеве через особливі ціанобактерії, Накуру в Кенії - через фламінго, Торревьєха в Іспанії - через солі. А ось чому у австралійського озера Хіллієр такий неймовірний колір, вчені до цих пір не знають. Тому поціновувачі прекрасного з усієї планети не тільки милуються їм, але і навперебій висувають свої версії.

Край "літаючих» кіз, Марокко

   Кози, "що ростуть" на деревах, - звичайне видовище в Марокко. Насправді кізоньки ніякі не чарівні - просто дуже голодні: в посушливому кліматі на землі мало соковитої трави, і тварини підкорюють арганові дерева, щоб поласувати зеленими листочками. Копита у гірських кіз пристосовані для карабкання по стрімких схилах, тому гіллясте дерево для них не виклик.